Колись я дуже поважав “жирні” книги. Товста – значить дуже розумна, значить – інформації багато. Начебто Котлера. Регулярно заходив у книгарню і вже візуально “відбраковував”.

А потім, абсолютно випадково, натрапив на якусь тонюсіньку книжку з продажу. Цю книжку-то я тому “дав почитати” комусь, як зазвичай “з кінцями”, так що назва вже не згадаю.

Але в цій тонюсінька книжці була реальна практика. Сухо, без води. Мене це сильно вразило тоді.
У товстих – там “води” дуже багато. Суть, як правило, можна на двох сторінках викласти. А інше вже – “філлери”, на зразок низки прикладів і філософствувань.

У практика “немає часу на повільні танці”. Це “популярний автор”, який живе з книг і семінарів, в ньому недоліку не випробовує. А практику ще й робити щось треба 🙂

І тепер, коли я шукаю що-небудь “на почитати перед сном”, намагаюся взяти щось коротке, але дуже нішеве. Не абстрактно “маркетинг”, а щось на кшталт “ігровий психології” або чиї-небудь короткі оповідання і мемуари. Або навіть просто коротку статтю з якогось сайту. Чи якусь конкретну гілку на західному форумі.