З деяких пір став практикувати “жорсткий” підхід до будь справах: якщо щось не виходить доробити сьогодні, це вважається взагалі не зробленим.

Не в сенсі “відшмагати себе і піти плакати в кут”. А в сенсі “поверни все в зад, як було”.

Тому, що ця “недоробки” буде отруювати тобі весь відпочинок. Ти про неї всю ніч думати будеш. І завтра першим ділом займаєшся не тим, що буде актуально і цікаво саме завтра. А будеш “доїдати вчорашній вечерю”.

За практиці виходить, що набагато ефективніше і приємніше все відкотити, і піти спокійно спати з відчуттям прекрасно проведеного і закінченого дня. А завтра, може, це вже й не актуально буде. Ну а якщо актуально – піднімаєш з архіву, і доробляти. Ну вже не як “доробку”, а як “справа саме на сьогодні”. Але найчастіше виходить, що ти з новими силами та інформацією робиш це зовсім по-іншому. Цікавіше, ефективніше. А не “допилювати” розпочате.

Ті справи, які ти не встигнеш зробити за сьогодні, краще взагалі не починати. Якщо справа не вміщується “в сьогодні”, значить його потрібно доробити. Не дробиться? Ну не по зубах воно тобі, значить. Остинь і займися чимось іншим.

І вже точно ні в якому разі не варто себе “гвалтувати” нічними доробками. Не варто воно того, перевірено не раз.
Кожен день повинен бути “закритий на 100%” не пізніше півночі.