днями натрапив на цей термін. Раніше я чув тільки про егоцентризм, причому в негативному ключі. Ніби як бути егоїстом недобре.
Суть етноцентризму в тому, що людина вважає свою систему цінностей єдино правильною, причому “інші” системи не просто “інші”, вони “неправильні”.
Веселуха в тому, що етноцентризм нівелює егоїзм. Бо як ненависть до егоїзму – всього лише суть НАШОЇ культури і з “істиною” або “нормою” навіть поруч не варто.
Ні істини, є різні групи людей, причому без чітких меж. Комусь до душі одне, комусь – інше.
І проблеми виникають тільки там, де хтось занадто “дерев’яний” для того, щоб прийняти сам факт існування інших точок зору на якийсь питання. Хрестові походи, наприклад. Або радикальний іслам.
І тут ми плавно наближаємося до сучасної “релігії успіху”. Коли нормою вважається робота на межі своїх можливостей. Коли день щільно упаковується обов’язками. Коли навіть відпочинок перетворюється в якісь скаутські ігри зі значками та вимпелами: “Сертифікат з дайвінгу”, “Цей фільм потрібно обов’язково подивитися”, “Культурна людина ПОВИННА ходити в театр” і т.д.
Я, насправді, не проти цього. Тільки потрібно розуміти, для чого ти це робиш насправді. Якщо ти дійсно розумієш, це буде дуже легко. Як у школі – коли ти можеш або вчити від палітурки до палітурки, або запам’ятати відповіді на десяток питань.
Є правила гри, які ми можемо навіть не помічати, оскільки вони оточують нас з дитинства. Як не помічаємо побутові дрібниці: електрика, водопостачання, каналізацію і автоматичне опалення.
Той, хто бачить і розуміє правила гри, може стати небезпечним. Оскільки замість “повинен” він бачить “ризик”. І часто такі люди дійсно стають небезпечними. Але інші, розуміючи правила, просто отримують можливість краще грати. Бо як грати за правилами вигідніше, ніж їх порушувати. Після “погані дев’яностих” в живих і при грошах залишилися ті, хто вчасно прийняв правила гри.
І найскладніше навіть не навчитися бачити ці правила – є багато “добрих, але добра не зробили”. Важливо поступово “обмацувати”, застосовувати ці знання на практиці. “Правило Лис”: мало знати про потоп, потрібно ще і побудувати ковчег 🙂