Задумався днями: а чи можлива ситуація, коли “гроші роблять гроші”. Ну тобто чи існує те саме “поле чудес в країні диваків”, в якому “зариті” гроші автоматично дають на виході гроші з прибутком?

Мені здається, що ні. Все-таки гроші робляться конкретними людьми. Саме їх вирішення і робота створюють додану вартість. Навіть у випадку з “банківським вкладом” ти отримуєш гроші від конкретного, живої людини “по інший бік барикад” – позичальника банку, який повернув взяті у банку гроші з прибутком. І, якщо банк отримав недостатньо “живих” позичальників, гроші ти не отримаєш. Тобто не банк “зробив гроші”, а конкретний позичальник.

І, більше того, у своєму бізнесі я бачу ДУЖЕ мало варіантів прибуткового інвестування грошей. І у своїх знайомих – теж. Часта тема для розмови: “куди б кинути кілька тисяч доларів на місяць”. На повному серйозі – це я для тих, у кого ще немає бізнесу або бізнес тільки розвивається.

Я намагаюся останнім часом знайти варіанти реінвестування у своєму бізнесі. Але як-то все туго. Ближче до теорії, ніж до практиці.

І відчуваю, я вже починаю “здаватися” в цьому відношенні. Бо як раз за разом бачу, що 15 хвилин особисто мого праці або праці пари досвідчених співробітників дають більше, ніж кілька тисяч доларів, “похованих” на чергової рекламної майданчику.

З цього можна зробити неправильний висновок, що можна “інвестувати в співробітників”. Але і тут не все так просто. Тут питання не в їхній кількості, а в їх як: мотивованості досвіді, бажання працювати на результат. Тобто “веерно”, “конвеерно” їх наймати не вийде. Це – більше удача і твоє особисте збіг з тим людиною, з якою вам приємно працювати в одній команді. А не “інвестування”.

Так що я був і залишаюся прихильником “бізнесу однієї людини або невеликий команди”, а не корпоративного бізнесу. Бо в мене є підозра, що корпоративне середовище – лушпиння навколо роботи маленької команди, за якою цей бізнес був і залишається прибутковим.