Задумався над одним цікавим парадоксом: бізнес – він одночасно для ледачих людей… і не може бути побудований ледачим людиною.

Я, припустимо, прийшов в бізнес не за грошима і не за “роботою”. А просто тому, що було ліниво працювати в аутсорсі. Коли кожен день – одні і ті ж нецікаві проекти і виконання еротичних фантазій замовника.

Але тут виникає одна деталь: якщо б я був ледачим на старті свого бізнесу, я б його не побудував. І більшість людей “ламається” саме тому, що вони лінуються на старті, коли день – за десять.

Бізнес вимагає дуже багато роботи в перші пару місяців – півроку, поки ти отримуєш досвід, інформацію, набираєш клієнтську базу, репутацію і популярність. Як відмінник з першого курсу в університеті.

Але потім, у міру зростання “потенціалу”, ти перетворюєшся на “майстра кувалди”, коли одного точного удару вистачає, щоб “залатати” якісь дрібні проблеми. І ти починаєш лінуватися, як починає лінуватися відмінник на старших курсах університету. І ти “виїжджаєш” на свій досвід, знання та репутації.

І я спостерігаю дуже багато ситуацій навколо, коли “швидкий старт” змінюється “млявим загниванням”. Але це, насправді, не страшно – головне, щоб людині вистачало грошей, цікавих завдань і емоцій.

Я НЕ засуджую тих людей, які лінуються після побудови бізнесу. Бо сам такий. Але я реально засуджую тих людей, які лінуються зі старту. Бо вони самі собі “ріжуть крила” і змушені, як трієчники в університеті, вічно “наздоганяти”, “доводити” і “працювати”.

Виложіть ОДИН РАЗ на всі 100%. І – відпочивайте зі спокійною совістю.

Перевірено не раз.